наректи
наректи́
див. нарікати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наректи — наректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наректи — НАРЕКТИ́ див. наріка́ти. Словник української мови у 20 томах
- наректи — НАЗВА́ТИ (дати кому-, чому-небудь назву, ім'я), НАЙМЕНУВА́ТИ, ПРОЗВА́ТИ розм., НАРЕКТИ́ заст., уроч., поет., ПОЙМЕНУВА́ТИ заст.; ОХРЕСТИ́ТИ (дати комусь ім'я під час обряду хрещення; розм. — дати кому-, чому-небудь назву взагалі). — Недок. Словник синонімів української мови
- наректи — Наректи́, див. наріка́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наректи — НАРЕКТИ́ див. наріка́ти. Словник української мови в 11 томах
- наректи — Наректи́ см. нарікати. Словник української мови Грінченка