1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

наректи

Наректи́, див. наріка́ти

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наректи — наректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наректи — див. нарікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наректи — НАРЕКТИ́ див. наріка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. наректи — НАЗВА́ТИ (дати кому-, чому-небудь назву, ім'я), НАЙМЕНУВА́ТИ, ПРОЗВА́ТИ розм., НАРЕКТИ́ заст., уроч., поет., ПОЙМЕНУВА́ТИ заст.; ОХРЕСТИ́ТИ (дати комусь ім'я під час обряду хрещення; розм. — дати кому-, чому-небудь назву взагалі). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. наректи — НАРЕКТИ́ див. наріка́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. наректи — Наректи́ см. нарікати. Словник української мови Грінченка