нарешті
наре́шті
1》 присл. Після чого-небудь, наприкінці чогось.
2》 у знач. єднального спол. (перев. із спол. "і"). Уживається в разі переліку для приєднання останнього слова, останніх слів або речення.
3》 у знач. вставн. сл. Уживається для вирізнення того, що відбувається, з'являється і т. ін. після всього, наприкінці чого-небудь, на завершення чого-небудь, як наслідок чогось.
|| Уживається для вираження нетерпіння, незадоволення і т. ін., що стосується висловленого в реченні.
4》 у знач. виг. Уживається для вираження радості, захоплення, задоволення і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови