наречений
I нар`ечений-а, -е, заст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до наректи 3).
II нареч`ений-а, -е.
1》 Те саме, що названий.
2》 у знач. ім. наречений, -ного, ч.; наречена, -ної, ж. Чоловік (жінка) стосовно до того, з ким має одружитися.
3》 у знач. ім. наречені, -них, мн. Чоловік і жінка, які збираються одружуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови