наречений
прикм. 1. Названий: наречена дочка, наречена мати, наречений син. 2. Хлопець стосовно дівчини, з якою має одружитися (нареченої). –Батько мій працював у депо, а наречений їздив машиністом (Ю.Яновський); Сюди зібралися і крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари, і мазовецьке панство з дорослими доньками, полюючи на багатих наречених (З.Тулуб).
Словник-довідник з українського літературного слововживання