народниця

наро́дниця

-і.

Жін. до народник.

Значення в інших словниках

1. народниця — наро́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. народниця — НАРО́ДНИЦЯ, ці, ж. Жін. до наро́дник. Стала вона дружиною поліцмейстера. Народниця, героїня... (із журн.).  Словник української мови у 20 томах