народниця

НАРО́ДНИЦЯ, ці, ж.

Жін. до наро́дник.

Стала вона дружиною поліцмейстера. Народниця, героїня... (із журн.).

Значення в інших словниках

1. народниця — наро́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. народниця — -і. Жін. до народник.  Великий тлумачний словник сучасної мови