народниця

НАРО́ДНИЦЯ, ці, ж.

Жін. до наро́дник.

Стала вона дружиною поліцмейстера. Народниця, героїня... (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народниця — наро́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. народниця — -і. Жін. до народник. Великий тлумачний словник сучасної мови