1. Словник української мови у 20 томах

народницький

НАРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до наро́дництво і наро́дник.

Теорії народницькі і приклади національного розбудження .. вказували дороги і напрями, котрих належало триматися українцям (М. Грушевський);

Поліція незабаром розгромила народницькі організації (з навч. літ.);

Нелегальна народницька література 60–70-х років, як і безцензурна література попередніх років, відігравала величезну роль у боротьбі проти самодержавства (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народницький — наро́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. народницький — [народниец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. народницький — -а, -е. Прикм. до народництво, народник і народниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. народницький — НАРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до наро́дництво і наро́дник. Всі народницькі партії, аж до с.-р., завжди були дрібнобуржуазні.. (Ленін, 31, 1973, 152); Нелегальна народницька література 60-70-х років, як і безцензурна література попередніх років... Словник української мови в 11 томах