1. Словник української мови в 11 томах

народницький

НАРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до наро́дництво і наро́дник.

Всі народницькі партії, аж до с.-р., завжди були дрібнобуржуазні.. (Ленін, 31, 1973, 152);

Нелегальна народницька література 60-70-х років, як і безцензурна література попередніх років, відігравала величезну роль у боротьбі проти самодержавства (Рад. літ-во, 4, 1963, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народницький — наро́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. народницький — [народниец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. народницький — -а, -е. Прикм. до народництво, народник і народниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. народницький — НАРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до наро́дництво і наро́дник. Теорії народницькі і приклади національного розбудження .. вказували дороги і напрями, котрих належало триматися українцям (М. Словник української мови у 20 томах