нарочний
на́рочний
-ного, ч.
Посланець із терміновим дорученням, донесенням, повідомленням і т. ін.; гонець, кур'єр.
Великий тлумачний словник сучасної української мовина́рочний
-ного, ч.
Посланець із терміновим дорученням, донесенням, повідомленням і т. ін.; гонець, кур'єр.
Великий тлумачний словник сучасної української мови