Значення в інших словниках
-
наруби —
Навиворіт [II]
Словник з творів Івана Франка
-
наруби —
НАРУБИ́, присл., діал. Навиворіт. Заходилася [Пригариха] знімати спідницю і лише тепер помітила, що одягла її похапцем наруби (І. Чендей); * Образно. Отаке було і життя Жменякове – навиворіт: і сам жив наруби, й одяг свій так носив, не показуючи людям лицевого боку (М. Томчаній).
Словник української мови у 20 томах
-
наруби —
на́руби навиворіт (ст): Як наруби щось вбереш вранці, це знак, що будуть тебе сварити(Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
наруби —
НАРУБИ́, присл., діал. Навиворіт. *Образно. Отаке було і життя Жменякове — навиворіт: і сам жив наруби, й одяг свій так носив, не показуючи людям лицевого боку (Томч., Жменяки, 1964, 84).
Словник української мови в 11 томах
-
наруби —
Наруби нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Словник української мови Грінченка