Великий тлумачний словник сучасної мови

нарукавний

нарука́вний

-а, -е.

Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нарукавний — нарука́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нарукавний — НАРУКА́ВНИЙ, а, е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава. Все це “підпільне військо” було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов'язками (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. нарукавний — НАРУКА́ВНИЙ, а, е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава. Все це ".підпільне військо" було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов’язками (Рильський, III, 1956, 36)...  Словник української мови в 11 томах