нарукавний

НАРУКА́ВНИЙ, а, е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава.

Все це ".підпільне військо" було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов’язками (Рильський, III, 1956, 36);

На лівій руці регулювальника повинен бути нарукавний знак — червона пов’язка з буквою Р посередині (Автомоб., 1957, 265).

Значення в інших словниках

1. нарукавний — нарука́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нарукавний — -а, -е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарукавний — НАРУКА́ВНИЙ, а, е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава. Все це “підпільне військо” було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов'язками (М.  Словник української мови у 20 томах