1. Словник української мови в 11 томах

нарукавний

НАРУКА́ВНИЙ, а, е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава.

Все це ".підпільне військо" було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов’язками (Рильський, III, 1956, 36);

На лівій руці регулювальника повинен бути нарукавний знак — червона пов’язка з буквою Р посередині (Автомоб., 1957, 265).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарукавний — нарука́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нарукавний — -а, -е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарукавний — НАРУКА́ВНИЙ, а, е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава. Все це “підпільне військо” було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов'язками (М. Словник української мови у 20 томах