нарукавний
НАРУКА́ВНИЙ, а, е.
Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава.
Все це “підпільне військо” було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов'язками (М. Рильський);
– Але ж хіба не ваші рицарі поначіплювали нам ці принизливі нарукавні пов'язки рабинь (О. Гончар);
Нарукавний знак.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нарукавний — нарука́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- нарукавний — -а, -е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарукавний — НАРУКА́ВНИЙ, а, е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава. Все це ".підпільне військо" було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов’язками (Рильський, III, 1956, 36)... Словник української мови в 11 томах