наругонька

НАРУ́ГОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що нару́га.

— Розваж, розвій, соловейку. Мою тугоньку; Чи забуду прикру людську Я наругоньку? (Граб., І, 1959, 111).

Значення в інших словниках

1. наругонька — нару́гонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наругонька — НАРУ́ГОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що нару́га. – Розваж, розвій, соловейку, Мою тугоньку; Чи забуду прикру людську Я наругоньку? (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах