Словник української мови у 20 томах

наругонька

НАРУ́ГОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Те саме, що нару́га.

– Розваж, розвій, соловейку, Мою тугоньку; Чи забуду прикру людську Я наругоньку? (П. Грабовський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наругонька — нару́гонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. наругонька — НАРУ́ГОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що нару́га. — Розваж, розвій, соловейку. Мою тугоньку; Чи забуду прикру людську Я наругоньку? (Граб., І, 1959, 111).  Словник української мови в 11 томах