наругонька
НАРУ́ГОНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Те саме, що нару́га.
– Розваж, розвій, соловейку, Мою тугоньку; Чи забуду прикру людську Я наругоньку? (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наругонька — нару́гонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- наругонька — НАРУ́ГОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що нару́га. — Розваж, розвій, соловейку. Мою тугоньку; Чи забуду прикру людську Я наругоньку? (Граб., І, 1959, 111). Словник української мови в 11 томах