наругач
НАРУ́ГАЧ, а, ч., розм.
Той, хто має кого-небудь, насміхається з когось.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наругач — Нару́гач, -ча м. Ругатель, насмѣшникъ. Словник української мови Грінченка