наругач

Нару́гач, -ча

м. Ругатель, насмѣшникъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наругач — НАРУ́ГАЧ, а, ч., розм. Той, хто має кого-небудь, насміхається з когось. Словник української мови у 20 томах