наругатися
НАРУГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з кого – чого, над ким – чим.
Те саме, що наглуми́тися.
[Тетяна(до шляхтича):] Скажи ж мені: який ти окуп взяв від старости, щоб наругаться так над честію моєю? (І. Карпенко-Карий);
– Що вам думати про мою наругу, коли наругавсь лихий мій ворог над честю й славою козацькою? (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наругатися — (комусь) поглумитися з когось [X] Словник з творів Івана Франка
- наругатися — наруга́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наругатися — -аюся, -аєшся, док., з кого – чого, над ким – чим. Те саме, що наглумитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наругатися — Глузувати, виглузувати, заглузувати, зіглузувати, наглузувати, поглузувати, глумитися, зіглумитися, наглумитися, поглумитися, допікати, допекти, подопікати, збиткуватися, зізбиткуватися, назбиткуватися, позбиткуватися, коверзувати, коверзнути... Словник чужослів Павло Штепа
- наругатися — ОСКВЕРНИ́ТИ (порушити чистоту, святість чого-небудь; поставитися до чогось високого, святого неналежним чином, принизливо), НАРУГА́ТИСЯ з чого, над чим, ПОГЛУМИ́ТИСЯ з чого, над чим, ОПОГА́НИТИ, СПОГА́НИТИ розм., ЗАПОГА́НИТИ розм., ОМЕРЗИ́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- наругатися — НАРУГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з кого — чого, над ким — чим. Те саме, що наглуми́тися. [Тетяна:] Скажи ж мені: який ти окуп взяв від старости, щоб наругаться так над честію моєю? (К.-Карий, І, 1960, 169). Словник української мови в 11 томах