наряджений
наря́джений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нарядити I.
|| наряджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинаря́джений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нарядити I.
|| наряджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови