наріз

нарі́з

-у, ч.

1》 Заглибина на чому-небудь, зроблена різальним інструментом.

2》 заст. Ділянка землі, виділена кому-небудь для тимчасового або постійного користування.

Значення в інших словниках

1. наріз — нарі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. наріз — НАРІ́З, у, ч. 1. Заглибина на чому-небудь, зроблена різальним інструментом. Для більш-менш тривалого збереження числових знаків користувалися [у XVIII –XIX ст. ] зарубками, нарізами, клеймами.., які в різних місцевостях України мали свою назву (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. наріз — НАДІ́Л (ділянка землі, яку одержувала селянська сім'я для користування), ГРУНТ заст., НАРІ́З заст., НАРІ́ЗКА заст. І таки відстояла (мати) увесь давній царський наділ — єдину десятину, яка дісталась їм у спадщину від кріпаччини (М.  Словник синонімів української мови
4. наріз — НАРІ́З, у, ч. 1. Заглибина на чому-небудь, зроблена різальним інструментом. Для більш-менш тривалого збереження числових знаків користувалися [у XVIII — XIX ст. ] зарубками, нарізами, клеймами.., які в різних місцевостях України мали свою назву (Нар. тв.  Словник української мови в 11 томах