Великий тлумачний словник сучасної мови

насвистування

насви́стування

-я, с.

Дія за знач. насвистувати і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. насвистування — насви́стування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. насвистування — НАСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією. – Татку! – тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (О. Гончар); Знадвору долітало веселе мелодійне насвистування (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
  3. насвистування — НАСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією. — Татку! — тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (Гончар, І, 1954, 539).  Словник української мови в 11 томах