насвистування

НАСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією.

— Татку! — тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (Гончар, І, 1954, 539).

Значення в інших словниках

1. насвистування — насви́стування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. насвистування — -я, с. Дія за знач. насвистувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насвистування — НАСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією. – Татку! – тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (О. Гончар); Знадвору долітало веселе мелодійне насвистування (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах