насвистувати

НАСВИ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСВИСТА́ТИ, ищу́, и́щеш і исти́ш, док.

1. перех. Відтворювати свистом який-небудь мотив, мелодію і т. ін.

Чіпка.. якийсь веселий, радий. Знай, насвистує крізь зуби веселу пісню, попихкуючи люлькою (Мирний, II, 1954, 221);

За бочками вже походжали два якісь матроси, весело насвистуючи мотив з опери (Кучер, Голод, 1961, 147).

2. тільки недок., неперех. Створювати свистячі звуки, свистіти (перев. не на повну силу).

Тиміш сідав на призьбі, стиха насвистує, щось думає (Вас., III, 1960, 69);

Тихо насвистуючи і пильно вглядаючись у вечірні сутінки, Павло йшов понад річкою (Збан., Ліс. красуня, 1955, 10);

*Образно. Поїхали. А візок наш скрипить і деренчить… І хлюпає, і насвистує. Ніби не візок, а фісгармонія (Ковінька, Кутя.., 1960, 45).

Значення в інших словниках

1. насвистувати — насви́стувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насвистувати — -ую, -уєш, недок., насвистати, -ищу, -ищеш і -истиш, док. 1》 перех. Відтворювати свистом який-небудь мотив, мелодію і т. ін. 2》 тільки недок., неперех. Створювати свистячі звуки, свистіти (перев. не на повну силу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насвистувати — НАСВИ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСВИСТА́ТИ, ищу́, и́щеш і исти́ш, док. 1. що. Відтворювати свистом який-небудь мотив, мелодію і т. ін. Чіпка .. якийсь веселий, радий.  Словник української мови у 20 томах
4. насвистувати — СВИСТІ́ТИ (утворювати свист губами), СВИСТА́ТИ, ПРИСВИ́СТУВАТИ, НАСВИ́СТУВАТИ, ВИСВИ́СТУВАТИ (мелодію). — Док.: сви́снути, присвиста́ти, присви́снути, присвисті́ти, насвиста́ти. Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку.  Словник синонімів української мови