1. Словник української мови в 11 томах

насвистування

НАСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією.

— Татку! — тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (Гончар, І, 1954, 539).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насвистування — насви́стування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. насвистування — -я, с. Дія за знач. насвистувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насвистування — НАСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією. – Татку! – тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (О. Гончар); Знадвору долітало веселе мелодійне насвистування (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах