насвистування
НАСВИ́СТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією.
– Татку! – тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (О. Гончар);
Знадвору долітало веселе мелодійне насвистування (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насвистування — насви́стування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- насвистування — -я, с. Дія за знач. насвистувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насвистування — НАСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією. — Татку! — тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (Гончар, І, 1954, 539). Словник української мови в 11 томах