насильний

наси́льний

-а, -е.

Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі.

|| За допомогою якого здійснюється насильство. Насильні заходи.

Насильна смерть — смерть людини, що наступає внаслідок шкідливої дії на організм різних факторів навколишнього середовища.

Насильний плач — мимовільний плач, що не відповідає ситуації та емоційному стану.

Насильний сміх — мимовільний сміх, що не відповідає ситуації та емоційному стану.

Насильні явища — психічні розлади, які проявляються мимовільними непереборними думками, рухами, вчинками.

Значення в інших словниках

1. насильний — (який здійснюється примусово) насильницький, примусовий, силуваний, підневільний.  Словник синонімів Полюги
2. насильний — наси́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. насильний — НАСИЛЬНИЦЬКИЙ, ґвалт|о|вний, примусовий; (- смерть) не свій.  Словник синонімів Караванського
4. насильний — НАСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється, виконується всупереч чиїмсь бажанням, чиїйсь волі. Державність якоїсь малої нації, застерігаючи її від насильної асиміляції, .. сприяла її розвиткові (В.  Словник української мови у 20 томах
5. насильний — ПРИМУСО́ВИЙ (який здійснюється через натиск, примушування з чийогось боку), НАСИ́ЛЬНИЙ, СИ́ЛУВАНИЙ, НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, ПА́ЛИЧНИЙ розм., МУСО́ВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. насильний — Наси́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. насильний — НАСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі. Пролетаріат засновує своє панування шляхом насильного повалення буржуазії (Комун, маніф.  Словник української мови в 11 томах
8. насильний — Насильний, -а, -е Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. Мир. ХРВ. 98. З насильного колодязя води не пить. Ном. № 1088.  Словник української мови Грінченка