насильний
НАСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі.
Пролетаріат засновує своє панування шляхом насильного повалення буржуазії (Комун, маніф., 1947, 25);
Розповідь Дашки про насильний шлюб і про ненависного мужа знов розхвилювали Варвару (Ле, Наливайко, 1957, 246);
// За допомогою якого здійснюється насильство.
Насильні заходи.
Наси́льна смерть — смерть, заподіяна ким-, чим-небудь; не своя смерть.
Вже змалку ненавидів я насильну смерть, не любив зброї, ані війська (Ірчан, II, 1958, 37).
Словник української мови (СУМ-11)