насильний

НАСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі.

Пролетаріат засновує своє панування шляхом насильного повалення буржуазії (Комун, маніф., 1947, 25);

Розповідь Дашки про насильний шлюб і про ненависного мужа знов розхвилювали Варвару (Ле, Наливайко, 1957, 246);

// За допомогою якого здійснюється насильство.

Насильні заходи.

Наси́льна смерть — смерть, заподіяна ким-, чим-небудь; не своя смерть.

Вже змалку ненавидів я насильну смерть, не любив зброї, ані війська (Ірчан, II, 1958, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

насильний — (який здійснюється примусово) насильницький, примусовий, силуваний, підневільний. Словник синонімів Полюги
насильний — наси́льний прикметник Орфографічний словник української мови
насильний — НАСИЛЬНИЦЬКИЙ, ґвалт|о|вний, примусовий; (- смерть) не свій. Словник синонімів Караванського
насильний — -а, -е. Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі. || За допомогою якого здійснюється насильство. Насильні заходи. Насильна смерть — смерть людини, що наступає внаслідок шкідливої дії на організм різних факторів навколишнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
насильний — НАСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється, виконується всупереч чиїмсь бажанням, чиїйсь волі. Державність якоїсь малої нації, застерігаючи її від насильної асиміляції, .. сприяла її розвиткові (В. Словник української мови у 20 томах
насильний — ПРИМУСО́ВИЙ (який здійснюється через натиск, примушування з чийогось боку), НАСИ́ЛЬНИЙ, СИ́ЛУВАНИЙ, НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, ПА́ЛИЧНИЙ розм., МУСО́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
насильний — Наси́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
насильний — Насильний, -а, -е Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. Мир. ХРВ. 98. З насильного колодязя води не пить. Ном. № 1088. Словник української мови Грінченка