насильник
НАСИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь.
Варяги, які появлялися на Русі як загарбники, грабіжники і насильники, виганялися слов’янами (Іст. УРСР, І, 1953, 50);
Кобзарю наш великий! Український народ святкує сьогодні Вашу дорогу пам’ять в умовах безпощадного смертного бою з лютим ворогом людства, з насильниками і гнобителями, що їх Ви так ненавиділи колись (Довж., III, 1960, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насильник — наси́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- насильник — -а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь; ґвалтівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насильник — НАСИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь. Кобзарю наш великий! Український народ святкує сьогодні Вашу дорогу пам'ять в умовах безпощадного смертного бою з лютим ворогом людства, з насильниками і гнобителями... Словник української мови у 20 томах
- насильник — НАСИ́ЛЬНИК (той, хто чинить насильства щодо кого-небудь); РОЗБІ́ЙНИК підсил., БАНДИ́Т підсил., ГОЛОВОРІ́З підсил., ГРОМИ́ЛО підсил., РОЗБИША́КА підсил. розм., ПІРА́Т рідше, БАШИБУЗУ́К заст. (той, хто чинить насильства, здирства, утиски, звірства і т. ін. Словник синонімів української мови