1. Словник української мови в 11 томах

насильницький

НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е. Який здійснюється шляхом насильства, заснований на насильстві.

Викриваючи царизм, Коцюбинський, як гуманіст-революціонер, стверджує право на насильницьке знищення ворогів — катів народних, закликає до повалення самодержавства (Іст. укр. літ.. І, 1954, 621);

В Росії на нас насунувся голод, загострений тим, що насильницький мир відняв у Росії найбільш хлібні, найбільш родючі губернії (Ленін, 27, 1951, 418).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насильницький — наси́льницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. насильницький — [насил'ниец'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. насильницький — -а, -е. Який здійснюється шляхом насильства, заснований на насильстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насильницький — НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е. Який здійснюється насильством, заснований на насильстві. Створювалися братства при православних церквах на території України, Білорусії... Словник української мови у 20 томах
  5. насильницький — ПРИМУСО́ВИЙ (який здійснюється через натиск, примушування з чийогось боку), НАСИ́ЛЬНИЙ, СИ́ЛУВАНИЙ, НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, ПА́ЛИЧНИЙ розм., МУСО́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. насильницький — Наси́льницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)