насильник

Значення в інших словниках

1. насильник — наси́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. насильник — НАСИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь. Кобзарю наш великий! Український народ святкує сьогодні Вашу дорогу пам'ять в умовах безпощадного смертного бою з лютим ворогом людства, з насильниками і гнобителями... Словник української мови у 20 томах
3. насильник — НАСИ́ЛЬНИК (той, хто чинить насильства щодо кого-небудь); РОЗБІ́ЙНИК підсил., БАНДИ́Т підсил., ГОЛОВОРІ́З підсил., ГРОМИ́ЛО підсил., РОЗБИША́КА підсил. розм., ПІРА́Т рідше, БАШИБУЗУ́К заст. (той, хто чинить насильства, здирства, утиски, звірства і т. ін. Словник синонімів української мови
4. насильник — НАСИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь. Варяги, які появлялися на Русі як загарбники, грабіжники і насильники, виганялися слов’янами (Іст. УРСР, І, 1953, 50); Кобзарю наш великий!... Словник української мови в 11 томах