насильник

НАСИ́ЛЬНИК (той, хто чинить насильства щодо кого-небудь); РОЗБІ́ЙНИК підсил., БАНДИ́Т підсил., ГОЛОВОРІ́З підсил., ГРОМИ́ЛО підсил., РОЗБИША́КА підсил. розм., ПІРА́Т рідше, БАШИБУЗУ́К заст. (той, хто чинить насильства, здирства, утиски, звірства і т. ін.). Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти насильників, лихварів (В. Еллан); — Дегенерат Гітлер, морфініст Герінг, тупий розбійник Салаші... Мабуть, сама гнила атмосфера фашизму розплоджує такі мікроби (О. Гончар); На місці колгоспу фашистські бандити мусять знайти тільки обгорілі розсохи та чорні димарі (П. Панч); Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи на зразок Коха і Розенберга (І. Цюпа); І гнів цей (Т. Шевченка) особливо для нас цінний зараз у боротьбі проти світових розбишак і бандитів (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насильник — наси́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. насильник — -а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь; ґвалтівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насильник — НАСИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь. Кобзарю наш великий! Український народ святкує сьогодні Вашу дорогу пам'ять в умовах безпощадного смертного бою з лютим ворогом людства, з насильниками і гнобителями... Словник української мови у 20 томах
  4. насильник — НАСИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь. Варяги, які появлялися на Русі як загарбники, грабіжники і насильники, виганялися слов’янами (Іст. УРСР, І, 1953, 50); Кобзарю наш великий!... Словник української мови в 11 томах