насипаний

наси́паний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до насипати.

|| насипано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. насипаний — наси́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. насипаний — НАСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наси́пати. Подушка пекла його голову й лице, неначе вона була насипана жаром (І. Нечуй-Левицький); За селом, між толокою й лісом, височіла над кручами давня, не знати коли й ким насипана могила (Л. Юхвід); // у знач.  Словник української мови у 20 томах
3. насипаний — НАСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наси́пати. Подушка пекла його голову й лице, неначе вона була насипана жаром (Н.-Лев., І, 1956, 456); За селом, між толокою й лісом, височіла над кручами давня, не знати коли й ким насипана могила (Юхвід, Оля...  Словник української мови в 11 томах