насипаний
наси́паний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до насипати.
|| насипано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насипаний — наси́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- насипаний — НАСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наси́пати. Подушка пекла його голову й лице, неначе вона була насипана жаром (І. Нечуй-Левицький); За селом, між толокою й лісом, височіла над кручами давня, не знати коли й ким насипана могила (Л. Юхвід); // у знач. Словник української мови у 20 томах
- насипаний — НАСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наси́пати. Подушка пекла його голову й лице, неначе вона була насипана жаром (Н.-Лев., І, 1956, 456); За селом, між толокою й лісом, височіла над кручами давня, не знати коли й ким насипана могила (Юхвід, Оля... Словник української мови в 11 томах