1. Словник української мови у 20 томах

насипаний

НАСИ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наси́пати.

Подушка пекла його голову й лице, неначе вона була насипана жаром (І. Нечуй-Левицький);

За селом, між толокою й лісом, височіла над кручами давня, не знати коли й ким насипана могила (Л. Юхвід);

// у знач. прикм.

За цифрами він яскраво бачив живе діло, бачив рівні шеренги струнких свердлових вишок, що мають вирости на новій насипаній території (О. Донченко);

// наси́пано, безос. пред.

Тільки в єпископа – повні комори, – Божого дару насипано гори (П. Грабовський);

Високі насипано могили над трупом нападника! (О. Полторацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насипаний — наси́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. насипаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до насипати. || насипано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насипаний — НАСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наси́пати. Подушка пекла його голову й лице, неначе вона була насипана жаром (Н.-Лев., І, 1956, 456); За селом, між толокою й лісом, височіла над кручами давня, не знати коли й ким насипана могила (Юхвід, Оля... Словник української мови в 11 томах