насипний

насипни́й

-а, -е.

1》 Утворений за допомогою насипання.

2》 Який насипається куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. насипний — насипни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. насипний — НАСИПНИ́Й, а́, е́. 1. Утворений насипанням. Для укочених, або насипних гребель ґрунт транспортують з кар'єру, укладають тонкими шарами, а потім укочують котками (з наук.-попул. літ.); Насипні укоси терас обов'язково задерняють (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. насипний — НАСИПНИ́Й, а́, е́. 1. Утворений за допомогою насипання. Щоб клумби були виразніші, їх роблять насипними, трохи опуклими (Озелен. колг. села, 1955, 167). 2. Який насипається куди-небудь.  Словник української мови в 11 томах