насипний
НАСИПНИ́Й, а́, е́.
1. Утворений насипанням.
Для укочених, або насипних гребель ґрунт транспортують з кар'єру, укладають тонкими шарами, а потім укочують котками (з наук.-попул. літ.);
Насипні укоси терас обов'язково задерняють (із журн.).
2. Який насипається куди-небудь.
Насипні вантажі, що можуть засмітити дорогу або створити пил, треба перевозити в спеціальних кузовах або добре упакованими (з навч. літ.);
Щільність насипного ґрунту все ж таки не досягає щільності ґрунту, який природно залягає у виїмці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)