насипом
НА́СИПОМ, присл.
У насипаному вигляді, без тари.
І показав [бурсак] чорний та темний тютюн, та ще й потертий, бо насипом його в кишені носив (А. Свидницький);
Слідом за козаками рипіла гарба, на якій стояла куфа горілки, лежали насипом бублики (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)