насипний

НАСИПНИ́Й, а́, е́.

1. Утворений насипанням.

Для укочених, або насипних гребель ґрунт транспортують з кар'єру, укладають тонкими шарами, а потім укочують котками (з наук.-попул. літ.);

Насипні укоси терас обов'язково задерняють (із журн.).

2. Який насипається куди-небудь.

Насипні вантажі, що можуть засмітити дорогу або створити пил, треба перевозити в спеціальних кузовах або добре упакованими (з навч. літ.);

Щільність насипного ґрунту все ж таки не досягає щільності ґрунту, який природно залягає у виїмці (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me