насипний

НАСИПНИ́Й, а́, е́.

1. Утворений за допомогою насипання.

Щоб клумби були виразніші, їх роблять насипними, трохи опуклими (Озелен. колг. села, 1955, 167).

2. Який насипається куди-небудь.

Насипні грунти, як правило, вважаються непридатними для використання їх як природної основи (Архіт. і буд.. З, 1955, 19);

Безтарні вантажі поділяються на насипні (картопля, зерно), навалочні (вугілля, торф), наливні (молоко, нафтопродукти) (Підручник шофера.., 1960, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насипний — насипни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. насипний — -а, -е. 1》 Утворений за допомогою насипання. 2》 Який насипається куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насипний — НАСИПНИ́Й, а́, е́. 1. Утворений насипанням. Для укочених, або насипних гребель ґрунт транспортують з кар'єру, укладають тонкими шарами, а потім укочують котками (з наук.-попул. літ.); Насипні укоси терас обов'язково задерняють (із журн.). Словник української мови у 20 томах