насипка

НА́СИПКА, и, ж.

Нижня наволочка подушки, в яку насипається пух, пір'я і т. ін.; напірник.

Дід Семен з розпореної насипки витягає жменю сіна і простягає Безсмертному (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насипка — на́сипка іменник жіночого роду наволочка Орфографічний словник української мови
  2. насипка — -и, ж. Нижня наволочка подушки, в яку насипається пух, пір'я і т. ін.; напірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насипка — НАПІ́РНИК (мішок із щільної тканини, куди насипають пір'я, пух і т. ін. для подушки, перини), НА́СИПКА. Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити — і на соломці щасливому добре спиться (Панас Мирний); Дід Євмен з розпореної насипки витягає жменю сіна (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  4. насипка — НА́СИПКА, и, ж. Нижня наволочка подушки, в яку насипається пух, пір’я і т. ін.; напірник. Дід Семен з розпореної насипки витягає жменю сіна і простягає Безсмертному (Стельмах, Правда.., 1961, 214). Словник української мови в 11 томах