насипка
НАПІ́РНИК (мішок із щільної тканини, куди насипають пір'я, пух і т. ін. для подушки, перини), НА́СИПКА. Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити — і на соломці щасливому добре спиться (Панас Мирний); Дід Євмен з розпореної насипки витягає жменю сіна (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насипка — на́сипка іменник жіночого роду наволочка Орфографічний словник української мови
- насипка — -и, ж. Нижня наволочка подушки, в яку насипається пух, пір'я і т. ін.; напірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насипка — НА́СИПКА, и, ж. Нижня наволочка подушки, в яку насипається пух, пір'я і т. ін.; напірник. Дід Семен з розпореної насипки витягає жменю сіна і простягає Безсмертному (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- насипка — НА́СИПКА, и, ж. Нижня наволочка подушки, в яку насипається пух, пір’я і т. ін.; напірник. Дід Семен з розпореної насипки витягає жменю сіна і простягає Безсмертному (Стельмах, Правда.., 1961, 214). Словник української мови в 11 томах