Великий тлумачний словник сучасної мови

наскрекотати

наскрекота́ти

-кочу, -кочеш, док., розм.

1》 Поскрекотати довго.

2》 перен. Швидко наговорити чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наскрекотати — наскрекота́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. наскрекотати — НАСКРЕКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і НАСКРЕКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, док., розм. 1. Поскрекотати довго. 2. перен. Швидко наговорити чого-небудь. [Карпо:] Цокотуха! Достоменна сорока білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. наскрекотати — НАСКРЕКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш, док., розм. 1. Поскрекотати довго. 2. перен. Швидко наговорити чого-небудь. [Карпо:] Цокотуха! Достоменна сорока білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (Крон.  Словник української мови в 11 томах