настановлення

настано́влення

-я, с., рідко.

Те саме, що настанова.

Значення в інших словниках

1. настановлення — настано́влення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. настановлення — НАСТАНО́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Те саме, що настано́ва. – Надсилай оці свої міркування прямо в наркомат, – радить Черниш Брянському. – Там, я певен, їх обов'язково візьмуть до уваги при складанні нових настановлень (О.  Словник української мови у 20 томах
3. настановлення — НАСТАНО́ВЛЕННЯ, я, с., рідко. Те саме, що настано́ва. — Надсилай оці свої міркування прямо в наркомат, — радить Черниш Брянському. — Там, я певен, їх обов’язково візьмуть до уваги при складанні нових настановлень (Гончар, III, 1959, 84).  Словник української мови в 11 томах