настоюваний

насто́юваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до настоювати.

Значення в інших словниках

1. настоюваний — насто́юваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. настоюваний — НАСТО́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до насто́ювати². Для збудження апетиту уживають аперитив – слабкий алкогольний напій, іноді настоюваний на ароматичних травах (джин, вермут, херес тощо) (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах