настоювання

насто́ювання

-я, с.

Дія за знач. настоювати I і настоюватися.

Значення в інших словниках

1. настоювання — насто́ювання 1 іменник середнього роду наполягання насто́ювання 2 іменник середнього роду готування настою  Орфографічний словник української мови
2. настоювання — НАСТО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. насто́ювати¹. Дівчата неохоче переступали поріг салону. Видно було, що роблять це неохоче, просто, щоб спекатись маминих настоювань (Ірина Вільде). НАСТО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. насто́ювати² і насто́юватися.  Словник української мови у 20 томах
3. настоювання — НАСТО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. насто́ювати¹. Дівчата неохоче переступали поріг салону. Видно було, що роблять це неохоче, просто, щоб спекатись маминих настоювань (Вільде, Сестри.., 1958, 316). НАСТО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач.  Словник української мови в 11 томах